- розбуркотітися
- —————————————————————————————розбуркоті́тисядієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбуркотітися — очу/ся, оти/шся, док., розм. Почати багато буркотіти … Український тлумачний словник
розбуркотітися — [розбуркоут’і/тиес а] коучу/с а, коти/с :а, коти/ц :а, котиемо/с а, котиете/с а, кот а/ц :а; нак. коти/с а, коут і/ц :а … Орфоепічний словник української мови